Чому у кішки випадає шерсть і що з цим робити?

Як виправити ситуацію?

Ця проблема вирішується досить просто: потрібно налагодити раціон кішки відповідно до її потреб. Якщо вона харчується сухим кормом низької якості, слід перевести її на кращий, що входить в лінійку преміум або супер-преміум. Буває і так, що тварина спочатку харчувалася преміум продуктом, але все ж таки з`явилися проблеми з вовною. Іноді так проявляється індивідуальна непереносимість конкретного корму, тому його потрібно змінити на інший. Можна такого ж рівня, але з іншим складом або від іншого виробника.

Якщо ж перевага віддається натуральним кормам, то доведеться ретельніше підійти до коригування раціону. Категорично не можна давати такі продукти:

• будь-які ковбасні вироби;
• гостру або приготовлену зі спеціями їжу;
• будь-які продукти з високим вмістом жиру;
• свинину;
• картопля;
• борошняні вироби;
• солодощі;
• сіль у складі будь-яких страв.

До цього списку варто було б додати і молоко, яке частіше завдає шкоди, ніж користь. Але деякі кішки все ж таки добре його переносять. Так що, якщо дуже хочеться годувати тварину саме молоком, то спочатку слід дати зовсім невелику порцію та подивитися на реакцію організму вихованця. Якщо спостерігається різке виникнення діареї (а саме така реакція найчастіше зустрічається на даний продукт), то не варто продовжувати чи повторювати експеримент.

Раціон кота повинен складатися із субпродуктів, круп та нежирного м`яса курки або яловичини, яке попередньо слід обдати окропом. Періодично варто давати нежирний сир, рибу, яйця. Навесні та восени до харчування бажано додавати спеціальні комплекси вітамінів та мінералів, придбані у зоомагазині. При такому підході до формування раціону проблеми з випаданням шерсті незабаром зникнуть і більше не нагадуватимуть себе.

Гормональний збій

Найчастіше ця ситуація виникає на тлі застосування гормональних засобів: таблеток або крапель для зниження статевого потягу тварини. Завдяки їм вихованець припиняє вимагати партнера та мітити територію. Але така насильницька зміна гормонального фону зазвичай не минає безслідно. Якщо у вихованця, якому регулярно дають подібні препарати, починає клаптями випадати шерсть, і ще він стає млявим, байдужим, погано їсть, гірше бачить і чує, то в більшості випадків це означає гормональний збій.

З цією проблемою слід звернутися до ветеринара, щоб він призначив коригувальну терапію. Гормональні засоби, які використовувалися для зниження потягу, потрібно одразу скасувати. Своєчасна кастрація або стерилізація тварини виключить можливість виникнення подібних збоїв, а заодно і проблем із вовною, спричинених гормонами.

Алергія

Як і у людей, алергічні реакції у тварин найчастіше виявляються саме на шкірі. Випадання вовни відбувається симетрично, і паралельно з ним з`являються почервоніння, свербіж та запалення вушних раковин.

Алергія найчастіше викликана будь-яким продуктом харчування, у тому числі сухим кормом. Навіть якщо останній відноситься до супер-преміум класу, це не виключає можливу індивідуальну непереносимість. У таких випадках потрібно просто скоригувати раціон.

Але проблема не завжди полягає у їжі. Алергія може бути на шампуні або засоби догляду за вовною, на матеріал, з якого виготовлена ​​миска або підстилка кота. Тому у разі відсутності проблем із харчуванням потрібно ненадовго прибрати всі речі тварини. Як тільки прояви алергії припинилися, слід повертати речі по одній, уважно спостерігаючи, після якої знову з`явиться реакція. Саме цей предмет і треба остаточно вилучити з котячого побуту.

Паразити

Помилково вважається, що кіт здатний підчепити маленьких шкідливих жителів лише на вулиці. Тому до вихованців, які живуть удома без вільного вигулу, зазвичай не застосовуються профілактичні заходи. Але паразити можуть легко потрапити в будинок на одязі та взутті людей, що живуть у ньому. А потім перейдуть і на кота.

Наявність паразитів у тварин можна визначити за декількома ознаками. Вихованець веде себе нервово, свербить так часто і сильно, що на шкірі з`являються ранки. Шерсть випадає, але не надто сильно, це не загрожує великими лисицями. Найявніша ознака присутності паразитів — це їхня безпосередня наявність на тварині. Є кілька найпоширеніших видів подібних шкідників.

1. Блохи. Маленькі, темні, блискучі комахи, яких легко можна побачити на вихованці неозброєним оком. Блохи харчуються кров`ю. Для того, щоб дістатися до їжі, вони прокушують шкіру того, на кому живуть. Після блошиної трапези пошкоджене місце починає свербіти, завдаючи чимало занепокоєння тварині. Особливо тяжкий ефект у тому випадку, коли паразити присутні на носії у великій кількості. Кіт намагається вгамувати свербіння і починає розчісувати себе. Блохи розмножуються надзвичайно швидко, тому позбавлятися їх потрібно відразу за фактом виявлення.
2. Пухоїди. Паразити, також звані власоїдами, харчуються частинками вовни та шкіри тварини, на якій живуть. Вони набагато дрібніші від бліх, тому вчасно помітити їх і тим самим припинити розмноження на самому початку, дуже складно. Орієнтуватися можна на симптоми: вихованець нервує, кусає свою шерсть, погано спить, не слухається, втрачає шерсть і нескінченно свербить. У разі виникнення таких ознак можна направити на кішку лампу і почекати хвилин 10. Якщо пухоїди присутні на тварині, то вони обов`язково вилізуть ближче до тепла, і тоді можна буде точно переконатися, чому у кішки випадає шерсть.
3. Коростяний кліщ. Ще більш неприємний паразит, ніж попередні. Побачити його можна тільки за допомогою мікроскопа, тому причина сильного сверблячки не відразу стає зрозумілою. Одним із показових симптомів є поява невеликих лисих ділянок на голові, животі та лапах. При виявленні такої ознаки потрібно одразу показати тварину лікареві. Деякі види коростяного кліща можуть передаватися людині, тому потрібно позбавляти кота паразита якомога раніше.
4. Підшкірний кліщ. Викликає захворювання на демодекоз. Завдає шкоди як шкірі, так і шерсті тварини. З приводу способу зараження поки що немає єдиної думки. Деякі вважають, що паразит передається від хворих тварин. Інші дотримуються думки, що підшкірний кліщ весь час перебуває на тварині, але починає свою руйнівну дію лише за умов ослабленого організму носія. Головна ознака активності паразита - шерсть, що випадає. Уражаються місця поруч із вухами, бровами, ротом і носом, також страждають лапи. Поступово облисіння стає дедалі явнішим і розвивається дерматит.
5. Глисти. Вони приносять із собою організму величезну кількість проблем. В даному випадку проблеми з вовною є лише одним із другорядних симптомів. Вовняний покрив тьмяніє, а потім починає випадати. До цього додаються проблеми із травленням, загальна слабкість, поганий запах з рота, тугий живіт, ослаблений імунітет та порушення апетиту. У разі відсутності лікування зараження глистами може призвести до тяжкого стану і навіть смерті. Також варто врахувати, що багато видів передаються людині. Тому потрібно вчасно позбавляти вихованця глистів, а ще краще — своєчасно проводити профілактику.

Всі вищезазначені паразити в тій чи іншій мірі викликають часткову втрату вовни та сильне свербіння. Подібна ситуація важка як для тварин, так і для господарів. Вивести паразитів не так вже й просто, адже багато з них поширюються не тільки по шерсті того, на кому живуть, а й падають на килими, м`які меблі. Тому обробляти доведеться і вихованця, і всю квартиру.

Набагато простіше заздалегідь вжити профілактичних заходів, щоб такої проблеми зовсім не виникло. Котів потрібно регулярно обробляти засобами, спрямованими на боротьбу з паразитами. Необхідні препарати продаються в зоомагазинах та використовуються згідно з інструкцією на упаковці. Їхня різноманітність досить велика: шампуні, бальзами, краплі, спеціальні нашийники, таблетки - потрібно просто вибрати найбільш зручний варіант, який завдасть мінімум незручностей як тварині, так і господарям.

Якщо зараження все ж таки виникло, то бажано відвідати ветеринара, щоб він поставив точний діагноз і прописав необхідні препарати. Звичайно, позбутися простих паразитів, таких як блохи, можна і без консультації. Достатньо придбати в зоомагазині потрібний засіб та обробити тварину. Але у разі зараження кліщами або глистами все ж таки бажано обговорити з лікарем схему лікування та дозування препаратів.

Проблеми з імунітетом

Коли захисні ресурси організму виснажені, це позначається на всьому. Шерсть страждає на одну з перших. Найчастіше такі ситуації виникають у період, коли тварина відновлюється після тяжкої хвороби чи операції. Тут нічого не вдієш, потрібно просто почекати, поки організм не почне працювати на повну силу. Проте допомога не зашкодить. У таких випадках рекомендується тимчасово перевести кота на натуральне збалансоване харчування високої якості.

Також необхідно порадитися з ветеринаром з приводу додавання до раціону вітамінно-мінерального комплексу. Корисні речовини дуже актуальні в такий час, але виписувати конкретний препарат має лише лікар. Інакше велика ймовірність заподіяти домашньому улюбленцю ще більшу шкоду.

Шкірні захворювання

Існує дуже багато різновидів шкірних захворювань, і більшість з них призводить до часткової або повної втрати вовняного покриву. Самостійно визначити, яке з них призвело до гнітючого стану улюбленця, вкрай складно. Це можуть бути:

1. Грибкові захворювання. Спочатку виявляються у вигляді маленьких, круглих, облисілих ділянок, які покриті лусочками. Потім цих лисин стає все більше, вони поступово формують великі запалені площі. Найчастіше в таких випадках йдеться про мікоз або стрижучий лишай. При виникненні таких симптомів потрібно насамперед обмежити контакт із котом, оскільки грибкові інфекції легко передаються від тварин людям. А далі слід показати вихованця лікареві.
2. Себорея. Цим красивим словом позначається лупа. Себорея буває двох видів: первинна, яка передається у спадок, і вторинна, що виникла через паразити або хвороби. Перший симптом захворювання - неприємний запах, що виходить від шкіри тварини, яка запалюється і стає жирною. Вовна при себореї випадає дуже активно по всьому тілу. Але незважаючи на досить специфічні зовнішні ознаки, точний діагноз можуть поставити тільки в клініці після здачі шкірного зіскрібка та аналізу крові.
3. Мультиформна еритема. Симптомом цієї хвороби є наявність безлічі бульбашок у пахвових западинах, поруч із вухами та ротом, а також у паху. Випадання вовняного покриву теж є показовим. Захворювання викликається онкологією або іншими безрадісними діагнозами, тому варто негайно показати кота ветеринару.
4. Аденіт сальних залоз. На тілі кота з`являються ділянки круглої форми, які покриті скоринками та лусочками. Розташовуються ці місця на голові, вухах та шиї. Захворювання досить рідкісне, лікується шампунями проти лупи та введенням жирних кислот у раціон.
5. Сонячний дерматоз – алергія на сонці. Шкіра червоніє, вуха та ніс лущиться, шерсть випадає. Поступово з`являються виразки. Це захворювання зазвичай властиве кішкам, у яких білі вуха.
6. Симетрична алопеція. Процес облисіння, в результаті якого з`являються безволосі симетрично розташовані ділянки на животі, паху та на задній стороні стегон. Сверблячки та інших проявів немає, просто шерсть починає відвалюватися дуже легко.
7. Фолікуліт. Виникає на тлі котячої ВІК-інфекції чи алергії. При цьому захворюванні волосяні фолікули уражаються інфекцією. Іноді свербить шкіра і лізе шерсть.
8. Психогенна алопеція. Причиною захворювання є стрес. В даному випадку шерсть не випадає, а нервово вигризається котом. Уражені ділянки зазвичай з`являються там, куди тварина здатна дотягнутися: на передніх лапах, стегнах, у паху, на животі та спині. Єдине, що потрібно в такій ситуації, — це спокійна обстановка. У міру заспокоєння тварини проблема зазвичай зникає.
9. Гніздове облисіння. Випадання вовни на окремих ділянках. При стандартному перебігу хвороби уражаються шия, тіло і голова, але нічого не свербить. Захворювання є аутоімунним, лікувати його потрібно під наглядом лікаря.
10. Вроджений гіпотеріоз. З випаданням вовни це захворювання не пов`язане, оскільки її там спочатку немає. Кошеня народжується або лисою, або з дуже малою кількістю волосків. Після досягнення чотиримісячного віку зникає і рідка дрібна шерсть.

Причин випадання вовни настільки багато, а симптоми такі неочевидні і схожі один на одного, що рекомендується все ж таки звертатися до ветеринара, як тільки виникає привід для занепокоєння. Зробити аналізи, провести дослідження та якісно оглянути тварину здатний лише лікар. Шкірні захворювання дуже швидко поширюються тілом, тому з візитом тягнути не варто. До того ж вони зазвичай супроводжуються сильним свербінням, в результаті вихованець розчісує себе до появи ранок на шкірі і може занести якусь інфекцію.